<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Cайт кафедри історії та країнознавства</title>
		<link>http://country-dep.at.ua/</link>
		<description>Блог</description>
		<lastBuildDate>Fri, 18 Apr 2014 11:13:46 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://country-dep.at.ua/blog/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Міжнародний день пам’яток та історичних місць</title>
			<description>&lt;p&gt;Сьогодні Міжнародний день пам&amp;rsquo;яток та історичних місць він встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам&amp;rsquo;ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://country-dep.at.ua/dsc_0715-kudrinci.jpg&quot; style=&quot;width: 600px; height: 399px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;Сьогодні Міжнародний день пам&amp;rsquo;яток та історичних місць він встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам&amp;rsquo;ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://country-dep.at.ua/dsc_0715-kudrinci.jpg&quot; style=&quot;width: 600px; height: 399px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;$CUT$&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/mizhnarodnij_den_pam_jatok_ta_istorichnikh_misc/2014-04-18-23</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/mizhnarodnij_den_pam_jatok_ta_istorichnikh_misc/2014-04-18-23</guid>
			<pubDate>Fri, 18 Apr 2014 11:13:46 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Страхування туристів хочуть зробити примусовим.</title>
			<description>&lt;div&gt;Українських туристів хочуть примусово страхувати. Відповідний законопроект розробило Держагентство з туризму та курортів.&lt;br&gt;&lt;/div&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;div&gt;...</description>
			<content:encoded>&lt;div&gt;Українських туристів хочуть примусово страхувати. Відповідний законопроект розробило Держагентство з туризму та курортів.&lt;br&gt;&lt;/div&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;div&gt;$CUT$&lt;br&gt;Передбачають, що для туриста, який виїжджає за кордон, мінімальне покриття з медстрахування становитиме 30 тис євро, а від нещасного випадку - 3 тис євро.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;Джерело: Телеканал новин &quot;24&quot; &lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 10pt;&quot;&gt;http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_ukrayini_hochut_vvesti_obovyazkove_strahuvannya_dlya_turistiv&amp;amp;objectId=366728&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;br&gt;&lt;/div&gt;</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/strakhuvannja_turistiv_khochut_zrobiti_primusovim/2013-09-11-22</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/strakhuvannja_turistiv_khochut_zrobiti_primusovim/2013-09-11-22</guid>
			<pubDate>Wed, 11 Sep 2013 10:33:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У Стамбулі горів палац часів Оттоманської імперії</title>
			<description>&lt;span style=&quot;color:purple&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:12pt;&quot;&gt;Внаслідок пожежі історичної будівлі ніхто не постраждав. Палац уже декілька років використовується як один з навчальних корпусів престижного Галатасарайського університету. &lt;br /&gt; За словами пожежників, причиною займання, найвірогідніше, стало замикання електропроводки. &lt;br /&gt; Джерело: Телеканал новин &quot;24&quot;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;iframe src=&apos;http://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?dns=http://24tv.ua&amp;videoUrl=2013/01/300247&amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;stream=http://stream1.luxnet.ua&amp;h=325&amp;w=410&apos; width=&apos;410&apos; height=&apos;325&apos; frameborder=&apos;0&apos; scrolling=&apos;no&apos;&gt;&lt;/iframe&gt; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; ...</description>
			<content:encoded>&lt;span style=&quot;color:purple&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:12pt;&quot;&gt;Внаслідок пожежі історичної будівлі ніхто не постраждав. Палац уже декілька років використовується як один з навчальних корпусів престижного Галатасарайського університету. &lt;br /&gt; За словами пожежників, причиною займання, найвірогідніше, стало замикання електропроводки. &lt;br /&gt; Джерело: Телеканал новин &quot;24&quot;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;iframe src=&apos;http://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?dns=http://24tv.ua&amp;videoUrl=2013/01/300247&amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;stream=http://stream1.luxnet.ua&amp;h=325&amp;w=410&apos; width=&apos;410&apos; height=&apos;325&apos; frameborder=&apos;0&apos; scrolling=&apos;no&apos;&gt;&lt;/iframe&gt; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; $CUT$</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/u_stambuli_goriv_palac_chasiv_ottomanskoji_imperiji/2013-01-24-21</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt9076</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/u_stambuli_goriv_palac_chasiv_ottomanskoji_imperiji/2013-01-24-21</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Jan 2013 13:13:23 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Древній храм</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &lt;strong startcont=&quot;this&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;Археологи знайшли в Ізраїлі храм XI в. до н.е.&lt;/span&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;http://svit24.net/images/resized/images/stories/articles/2012/avto/11-2012/07/small-temple-at-beth-shemesh_490_310.jpg&quot; alt=&quot;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt;&quot;&gt;Археологи знайшли в 20 км на захід від Єрусалима в містечку Тель Бейт-Шемеш залишки стародавнього храму, побудованого в XI в. до н.е.&lt;br&gt;&lt;br&gt; Тут дослідники знайшли фрагменти чаш і судин, які не використовувалися в повсякденному житті. Серед руїн були виявлені кістки тварин. Вони були знайдені навколо плоского каменю, що знаходились всередині храму. На думку археологів, споруда була сакральним місцем для древніх ізраїльтян.&lt;br&gt;&lt;br&gt; Храм проте проіснував недовго. Він був зруйнований филистимлянами, які пізніше використовували спорудження для утримання худоби. Про це свідчать знайдені в цьому місці екскременти тварин, що харчувалися травою. Фил...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &lt;strong startcont=&quot;this&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;Археологи знайшли в Ізраїлі храм XI в. до н.е.&lt;/span&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;http://svit24.net/images/resized/images/stories/articles/2012/avto/11-2012/07/small-temple-at-beth-shemesh_490_310.jpg&quot; alt=&quot;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt;&quot;&gt;Археологи знайшли в 20 км на захід від Єрусалима в містечку Тель Бейт-Шемеш залишки стародавнього храму, побудованого в XI в. до н.е.&lt;br&gt;&lt;br&gt; Тут дослідники знайшли фрагменти чаш і судин, які не використовувалися в повсякденному житті. Серед руїн були виявлені кістки тварин. Вони були знайдені навколо плоского каменю, що знаходились всередині храму. На думку археологів, споруда була сакральним місцем для древніх ізраїльтян.&lt;br&gt;&lt;br&gt; Храм проте проіснував недовго. Він був зруйнований филистимлянами, які пізніше використовували спорудження для утримання худоби. Про це свідчать знайдені в цьому місці екскременти тварин, що харчувалися травою. Филистимлянам утримати територію не вдалося, земля знову перейшла ізраїльтянам. У шарі, розташованому вище руїн храму, археологи виявили кілька круглих глиняних печей (&quot;tabun&quot;). Подібні печі використовувалися для приготування їжі. Їх залишки зазвичай знаходять неподалік від стародавніх житлових будинків, як повідомляє LiveScince.&lt;/span&gt; &lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/drevnij_khram/2012-11-15-17</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/drevnij_khram/2012-11-15-17</guid>
			<pubDate>Thu, 15 Nov 2012 11:17:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Гірськолижний витяг на сонячних батареях в Альпах</title>
			<description>&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;Гірськолижний витяг на сонячних батареях в Альпах&lt;/span&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;В Альпах запрацював гірськолижний витяг на соняшних батареях, що знаходяться на даху споруди, обладнання все високотехнологічне і окупиться лише за 7 років. Але згодом будуть приносити більший прибуток у порівнянні зі звичайними. &amp;nbsp;Це перший подібний підйомник. Особливість сонячних модулів у тому що вони знаходяться під слом і вигнуті за його формою і розміщені таким чином, що світло проникає і у приміщення.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;Детальніше у ВІДЕО телеканалу 24&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;iframe src=&quot;http://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?dns=http://24tv.ua&amp;amp;videoUrl=2012/11/274873&amp;amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;amp;stream=http://stream1.luxnet.ua&amp;amp;h=245&amp;amp;w=310&quot; width=&quot;310&quot; height=&quot;245&quot; frameborder=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;...</description>
			<content:encoded>&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;Гірськолижний витяг на сонячних батареях в Альпах&lt;/span&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;В Альпах запрацював гірськолижний витяг на соняшних батареях, що знаходяться на даху споруди, обладнання все високотехнологічне і окупиться лише за 7 років. Але згодом будуть приносити більший прибуток у порівнянні зі звичайними. &amp;nbsp;Це перший подібний підйомник. Особливість сонячних модулів у тому що вони знаходяться під слом і вигнуті за його формою і розміщені таким чином, що світло проникає і у приміщення.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;Детальніше у ВІДЕО телеканалу 24&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;iframe src=&quot;http://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?dns=http://24tv.ua&amp;amp;videoUrl=2012/11/274873&amp;amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;amp;stream=http://stream1.luxnet.ua&amp;amp;h=245&amp;amp;w=310&quot; width=&quot;310&quot; height=&quot;245&quot; frameborder=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;$CUT$&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/girskolizhnij_vitjag_na_sonjachnikh_batarejakh_v_alpakh/2012-11-05-16</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/girskolizhnij_vitjag_na_sonjachnikh_batarejakh_v_alpakh/2012-11-05-16</guid>
			<pubDate>Mon, 05 Nov 2012 12:22:26 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Сім природних чудес України. Подільські Товтри (TVI)</title>
			<description>&lt;p&gt;Національний парк Подільські Товтри загальною площею 260 тисяч гектарів розташований у Хмельницькій області. Тут природні скарби тісно переплетені з неоціненними історичними та культурними пам&apos;ятками.&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://tv.tvi.ua/images/video/2486_l.jpg&quot; alt=&quot;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Та містить близько 160 вершин.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;a href=&quot;http://tv.tvi.ua/program/sim-pryrodnykh-chudes-ukrajiny-podilski-tovtry.html&quot; title=&quot;ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ&quot;&gt;Дивіться на каналі &quot;ТВі&quot;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;Національний парк Подільські Товтри загальною площею 260 тисяч гектарів розташований у Хмельницькій області. Тут природні скарби тісно переплетені з неоціненними історичними та культурними пам&apos;ятками.&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://tv.tvi.ua/images/video/2486_l.jpg&quot; alt=&quot;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Та містить близько 160 вершин.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;a href=&quot;http://tv.tvi.ua/program/sim-pryrodnykh-chudes-ukrajiny-podilski-tovtry.html&quot; title=&quot;ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ&quot;&gt;Дивіться на каналі &quot;ТВі&quot;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/sim_prirodnikh_chudes_ukrajini_podilski_tovtri_tvi/2012-10-29-15</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/sim_prirodnikh_chudes_ukrajini_podilski_tovtri_tvi/2012-10-29-15</guid>
			<pubDate>Mon, 29 Oct 2012 12:07:37 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Дворец в Сокиринцах</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;Неизвестная Украина: Дворец в Сокиринцах&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/strong&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;Сокиринцы пожалуй, самое малоизвестное место для туристов в Черниговской области. Даже собор в Козельце посещает больше людей, а вот дворец Галаганов знают единицы. Даже то, что в селе находится не просто дворец, а целый архитектурно-парковый комплекс, не сильно привлекает сюда туристов. Честно говоря, наша туристическая группа заехала сюда только по моей просьбе, а в изначальном маршруте места Сокиринцам не было. А зря, так как здесь есть на что полюбоваться, хотя дворец Галаганов и не дотягивает до резиденции Розумовских, к примеру.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://ubr.ua/files/gallery/116/782/i.jpg&quot; alt=&quot;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;Неизвестная Украина: Дворец в Сокиринцах&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/strong&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 12pt&quot;&gt;Сокиринцы пожалуй, самое малоизвестное место для туристов в Черниговской области. Даже собор в Козельце посещает больше людей, а вот дворец Галаганов знают единицы. Даже то, что в селе находится не просто дворец, а целый архитектурно-парковый комплекс, не сильно привлекает сюда туристов. Честно говоря, наша туристическая группа заехала сюда только по моей просьбе, а в изначальном маршруте места Сокиринцам не было. А зря, так как здесь есть на что полюбоваться, хотя дворец Галаганов и не дотягивает до резиденции Розумовских, к примеру.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://ubr.ua/files/gallery/116/782/i.jpg&quot; alt=&quot;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;$CUT$&lt;br&gt;В первой половине 19-го века прилуцкий полковник Павел Галаган решил возвести в Сокиринцах дворец в стиле ампир. На постройку ушло шесть лет и немалая часть состояния полковника. Одновременно с постройкой дворца, под руководством австрийского садовника, вокруг был разбит парк с беседками, мостами и церковью. Кроме постройки дворца и создания парка Павел Галаган вкладывал деньги и в произведения искусства. Так, во дворце была обширная коллекция посуды, оружия, а также картинная галерея, которая со временем стала основой для создания Черниговского художественного музея.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Дворец двухэтажный, состоит из 60-ти комнат, в центре украшен декоративным полукруглым куполом. Фасад дворца украшен двумя статуями и вазами, правда, не оригиналами, а копиями античных произведений искусства. Особенный, запоминающийся вид зданию придает и пандус, очень высокий, доходящий аж до уровня комнат второго этажа. Размеры пандуса вполне позволяют проехать по нему в карете. Внушительно, очень внушительно выглядит фасад этого некогда дворца, а сейчас - местного сельскохозяйственного техникума. Внутрь дворца нам попасть не удалось, но легко предположить с очень большой долей вероятности, что от интерьеров времен царской России не осталось ничего.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Парк сейчас не настолько уж и ухоженный, хотелось бы большего. Запущенным его не назовешь, нет. Но вокруг сельскохозяйственного техникума мог бы быть парк и получше, как мне кажется. Хотя сейчас здесь и насчитывается около сорока пород деревьев, изобилия разнообразной растительности не хватает. Возможно, такое впечатление остается после посещения Тростянецкого дендропарка, не знаю. Есть в сокиринском парке и достопримечательность - шевченковский явор, который является самым старым местным деревом. Очень украшает парк аллея, длина которой около 400 метров, да и дорожки очень неплохи. Отдельно стоит взглянуть на радующий взгляд пруд, который тянется вдоль одной из сторон парка. Кстати, пруд взялся здесь не на ровном месте, а за счет расширения течения местной речушки.&lt;br&gt;&lt;br&gt;В Сокиринцах нет такой роскоши, как в Батурине. Нет монументальности подобной той, какую демонстрирует иконостас в Козельце, к примеру. Нет и своеобразного торжества человеческого гения, соперничающего с природой, как в тростянецком дендропарке. Но есть своя, с трудом передаваемая красота, которую тяжело описать, да и фотографии с трудом передают ее. Стоит ли поехать самому и посмотреть? Конечно! Потратить выходные на Черниговщину, пусть даже ее часть, стоит однозначно.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;За матеріалами ubr.ua&lt;/p&gt;&lt;p&gt;http://ubr.ua/leisure/travel/neizvestnaia-ukraina-dvorec-v-sokirincah-173045&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/dvorec_v_sokirincakh/2012-10-25-14</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/dvorec_v_sokirincakh/2012-10-25-14</guid>
			<pubDate>Thu, 25 Oct 2012 08:29:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>М</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&quot;Мобільний&quot; телефон - життя для туристичного ринку.&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;http://allo.ua/media/catalog/product/cache/1/small_image/230x148/9df78eab33525d08d6e5fb8d27136e95/1/3/1362_front_2.jpg&quot; alt=&quot;------&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;Нові програми дозволяють перетворити &quot;розумні&quot; телефони в кращий помічник мандрівника. Програми та мобільні веб-сайти дозволяють змінити сам підхід до поїздок, починаючи з її планування і закінчуючи посадкою в транспорт.&lt;br&gt;Все це свідчить про те - сьогодні маркетологи отримали можливість &quot;достукатися&quot; до мандрівника в будь-який момент: перед, під час і навіть після їх турне.&lt;br&gt;Революція в галузі мобільних технологій привела до того, що компанії змушені були також штучно організувати власну революцію. Вони реорганізували свою роботу і змінили стратегії. Від розвитку геолокаційні сервісів і ресурсів туристичні оператори тільки виграли і не втрачають можливість вичавити максимум з нової техногенної життя своїх клієнтів.&lt;br&gt;&lt;p&gt;За прогнозами аналітичної компанії eMarketer, кількість американських мобільних користувачів, що користуються мобільними гаджетами для вивчення туристичного маршруту, зросте з 9,7 мільйонів у 2010 до 29,7 мільйонів у 2012. За цей же часовий проміжок тенденція бронювати квитки через мобільний закріпитися і зросте втричі - з 8700 тисяч до 15,1 мільйонів.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&quot;Мобільний&quot; телефон - життя для туристичного ринку.&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;http://allo.ua/media/catalog/product/cache/1/small_image/230x148/9df78eab33525d08d6e5fb8d27136e95/1/3/1362_front_2.jpg&quot; alt=&quot;------&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;Нові програми дозволяють перетворити &quot;розумні&quot; телефони в кращий помічник мандрівника. Програми та мобільні веб-сайти дозволяють змінити сам підхід до поїздок, починаючи з її планування і закінчуючи посадкою в транспорт.&lt;br&gt;Все це свідчить про те - сьогодні маркетологи отримали можливість &quot;достукатися&quot; до мандрівника в будь-який момент: перед, під час і навіть після їх турне.&lt;br&gt;Революція в галузі мобільних технологій привела до того, що компанії змушені були також штучно організувати власну революцію. Вони реорганізували свою роботу і змінили стратегії. Від розвитку геолокаційні сервісів і ресурсів туристичні оператори тільки виграли і не втрачають можливість вичавити максимум з нової техногенної життя своїх клієнтів.&lt;br&gt;&lt;p&gt;За прогнозами аналітичної компанії eMarketer, кількість американських мобільних користувачів, що користуються мобільними гаджетами для вивчення туристичного маршруту, зросте з 9,7 мільйонів у 2010 до 29,7 мільйонів у 2012. За цей же часовий проміжок тенденція бронювати квитки через мобільний закріпитися і зросте втричі - з 8700 тисяч до 15,1 мільйонів.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;$CUT$&lt;br&gt;&lt;/p&gt;У найбільшій мірі користуватися благами мобільної індустрії в плані дослідження маршрутів та замовлення квитків будуть власники смартфонів. І це не може не відбитися на стратегічному плануванні маркетологів і асортименті послуг, пропонованих туристичними операторами.</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/m/2012-10-23-13</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/m/2012-10-23-13</guid>
			<pubDate>Tue, 23 Oct 2012 10:51:28 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Країнознавство це цікаво - Україна, Білгород-Дністровський</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; align=&quot;center&quot;&gt;&lt;b&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 18pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#008d00&quot;&gt;Білгород-Дністровський - одне з найстарших міст у світі&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;iframe src=&quot;http://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?dns=http://24tv.ua&amp;amp;videoUrl=2012/07/237661&amp;amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;amp;stream=http://stream1.luxnet.ua&amp;amp;h=245&amp;amp;w=310&quot; width=&quot;310&quot; height=&quot;245&quot; frameborder=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;font color=&quot;#32cd32&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;font color=&quot;#32cd32&quot;&gt;Цікавтесь Україною - вона така одна!&amp;nbsp;&lt;/font&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;font color=&quot;#32cd32&quot;&gt;...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; align=&quot;center&quot;&gt;&lt;b&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 18pt&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#008d00&quot;&gt;Білгород-Дністровський - одне з найстарших міст у світі&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;iframe src=&quot;http://24tv.ua/jsp/nodecorate/jwpvideo.html?dns=http://24tv.ua&amp;amp;videoUrl=2012/07/237661&amp;amp;imgUrl=_main.mp4.jpeg&amp;amp;stream=http://stream1.luxnet.ua&amp;amp;h=245&amp;amp;w=310&quot; width=&quot;310&quot; height=&quot;245&quot; frameborder=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;font color=&quot;#32cd32&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;font color=&quot;#32cd32&quot;&gt;Цікавтесь Україною - вона така одна!&amp;nbsp;&lt;/font&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;font color=&quot;#32cd32&quot;&gt;$CUT$&amp;nbsp;&lt;/font&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;font color=&quot;#32cd32&quot;&gt;Спеціально для спеціальності &quot;Країнознавство&quot;...&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/div&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/krajinoznavstvo_ce_cikavo_ukrajina_bilgorod_dnistrovskij/2012-07-30-12</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/krajinoznavstvo_ce_cikavo_ukrajina_bilgorod_dnistrovskij/2012-07-30-12</guid>
			<pubDate>Mon, 30 Jul 2012 11:51:18 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Любіть Карпати!</title>
			<description>&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;Авторське відео про Карпати, як не полюбити...&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#0000cd&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#0000cd&quot;&gt;http://vimeo.com/44398337&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#0000cd&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;iframe src=&quot;http://player.vimeo.com/video/44398337&quot; width=&quot;500&quot; height=&quot;281&quot; frameborder=&quot;0&quot; webkitallowfullscreen=&quot;&quot; mozallowfullscreen=&quot;&quot; allowfullscreen=&quot;&quot;&gt;&lt;/iframe&gt; &lt;p&gt;&lt;a href=&quot;http://vimeo.com/44398337&quot;&gt;Landscapes of Carpathians. Summer 2012.&lt;/a&gt; from &lt;a href=&quot;http://vimeo.com/lexxbodylev&quot;&gt;Kipish&lt;/a&gt; on &lt;a href=&quot;http://vimeo.com&quot;&gt;Vimeo&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;Авторське відео про Карпати, як не полюбити...&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#0000cd&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#0000cd&quot;&gt;http://vimeo.com/44398337&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#0000cd&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;iframe src=&quot;http://player.vimeo.com/video/44398337&quot; width=&quot;500&quot; height=&quot;281&quot; frameborder=&quot;0&quot; webkitallowfullscreen=&quot;&quot; mozallowfullscreen=&quot;&quot; allowfullscreen=&quot;&quot;&gt;&lt;/iframe&gt; &lt;p&gt;&lt;a href=&quot;http://vimeo.com/44398337&quot;&gt;Landscapes of Carpathians. Summer 2012.&lt;/a&gt; from &lt;a href=&quot;http://vimeo.com/lexxbodylev&quot;&gt;Kipish&lt;/a&gt; on &lt;a href=&quot;http://vimeo.com&quot;&gt;Vimeo&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;</content:encoded>
			<link>https://country-dep.at.ua/blog/ljubit_karpati/2012-07-18-9</link>
			<category>Особисті блоги викладачів</category>
			<dc:creator>vi_watt</dc:creator>
			<guid>https://country-dep.at.ua/blog/ljubit_karpati/2012-07-18-9</guid>
			<pubDate>Wed, 18 Jul 2012 16:38:31 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>